3. Сплата депозиту покупцем. Депозит сплачується покупцем як правило у розмірі 10-15 % вартості нерухомості (або стільки, скільки вказано у договорі). При оплаті депозиту покупець повинен представити копію дійсного закордонного паспорту, а також, при необхідності, відкрити рахунок в турецькому банку. Паспортні дані необхідно перекласти на турецьку мову в спеціальному бюро перекладів у Туреччині або в посольстві Туреччини в Україні. Також необхідно надати інформацію про імена батьків покупця. 4. Отримання тимчасового дозволу на проживання у відділі поліції, що працює з іноземцями. Для громадян України необхідно, щоб дозвіл на проживання був виданий на термін не менше 6 місяців. 5. Отримання дозволу для іноземного покупця на придбання нерухомості в Туреччині в Земельно-кадастровому управлінні в Анкарі.  Документи для отримання дозволу на придбання нерухомості подаються у регіональне Кадастрове управління, яке відправляє документи у відповідні органи – Військове відомство в Ізмірі та Головне Кадастрове управління в Анкарі. В Кадастровому управлінні можна отримати інформацію про об’єкт нерухомості – кому належить нерухомість, чи є борги і позови. 6. Отримання дозволу для іноземного покупця на придбання нерухомості в Туреччині у Військовому відомстві в Ізмірі.  Військове командування здійснює перевірку, чи не входить територія, яку планується продати, у військову чи стратегічну зону, а також для перевірки особи покупця. Процедура отримання цього дозволу триває від 3 до 5 місяців. 7. Сплата основної частини вартості нерухомості протягом, як правило, 3-4 тижнів після підписання договору. У випадку відмови у наданні дозволів 100% повернення сплачених коштів покупцю.  8. Передача свідоцтва про право власності (ТАПУ) покупцю і сплата останнього грошового внеску.  Після отримання всіх дозволів у Кадастровому управлінні видається свідоцтво про право власності, яке покупець отримує особисто або через доручення вповноважує отримати його свого представника або адвоката. Якщо покупець не розмовляє турецькою мовою, то при видачі ТАПУ обов’язково має бути присутнім державний перекладач. Договір буде легітимним за умови, якщо він підписаний державним перекладачем. Передача права власності в Туреччині здійснюється виключно в Державному земельному кадастрі, а не в нотаріуса. Нотаріус в Туреччині не уповноважений здійснювати процедуру купівлі-продажу. Він може тільки завірити попередній договір купівлі-продажу. Після сплати податку на купівлю-продаж (4 % вказаної вартості) і страхування від землетрусів (обов’язкове згідно закону), факт передачі власності фіксується в Кадастровій книзі і видається свідоцтво на право власності (ТАПУ). Процедура триває не більше 1 години. Для складання протоколу, який відображає акт купівлі-продажу, продавець(-ці) і покупець(-ці) повинні надати відомості із внутрішніх паспортів, імена батьків, причини купівлі чи продажу, 4 фотографії розміром 3 х 4. 9. Передача ключів, заселення. Законодавство Туреччини щодо придбання іноземцями нерухомості Статтею 35 Закону про кадастри Туреччини від 12 грудня 2005 року іноземним юридичним і фізичним особам дозволено купувати нерухомість в Туреччині. У випадку дотримання законних умов іноземні фізичні особи можуть купувати нерухомість з метою проживання у районах, які виділені для цієї мети.  Правовою основою придбання іноземцями нерухомості на території Туреччини є стаття 35 Закону про власність № 2644 в редакції статті 19 Закону № 4916 від 3 липня 2003 року, а також Закон про придбання нерухомості в Туреччині іноземними громадянами № 5444 від 7 червня 2006 р.  Стаття 35 Закону про власність № 2644 в редакції статті 19 Закону № 4916 від 3 липня 2003 року: “Іноземні фізичні особи і торгові компанії, які утворюють юридичну особу, і створені за кордоном у відповідності до законодавства своєї країни, мають право купувати нерухоме майно, яке знаходиться в межах кордонів Республіки Туреччина. Основоположним у застосуванні принципу взаємності є признання іноземною державою за громадянами Республіки Туреччини і турецькими торговими компаніями прав того ж об’єму, що і за своїми громадянами або торговими компаніями, які утворюють юридичну особу, і створені у відповідності до національного законодавства. Нерухоме майно, яке по заповіту отримане громадянами іноземних держав, по відношенню до яких принцип взаємності не приймається, а також майно, яке знаходиться на територіях, по відношенню до яких діють законодавчі обмеження, конфіскується, а його власнику виплачується його вартість. Для придбання іноземними фізичними особами і торговими компаніями, які утворюють юридичні особи і створені за кордоном у відповідності до законодавства своєї країни, нерухомого майна площею більше 30 га необхідний дозвіл Кабінету міністрів. Це положення не стосується нерухомого майна, отриманого по заповіту. ... також необхідний дозвіл Кабінету міністрів. У випадку негативного рішення надлишки площі конфіскуються, а власнику виплачується їх вартість. Виходячи із громадських інтересів і безпеки країни, Кабінет міністрів визначає райони, у відношенні до яких положення цієї статті не застосовуються”. Принцип взаємності У Постанові Кабінету міністрів № 2/13394 від 29.05.1940 дано роз’яснення, що слід розуміти під принципом взаємності. Згідно Постанови, умови взаємності передбачають не тільки наявність законодавчої основи, але і практичного механізму її застосування. У випадку відсутності в іноземній державі механізму дотримання умов взаємності на практиці, у відношенні громадян цієї держави застосовуються обмеження, аналогічні діючим у відношенні громадян Республіки Туреччина. Таким чином, про дотримання між Туреччиною і іноземною державою принципу взаємності з питання придбання нерухомості свідчить наявність законодавчої бази і механізму практичного її застосування. У результаті внесення в Закон змін основоположною умовою принципу взаємності, при збереженні законодавчої основи і механізму практичної реалізації, стало признання іноземною державою за громадянами і торговими компаніями Туреччини прав, які рівні правам, визначеним цими державами за своїми громадянами або торговими компаніями. Винятки із принципу взаємності. При придбанні іноземними фізичними особами нерухомості наявність принципу взаємності не є обов’язковим для таких категорій громадян: 1. Осіб без громадянства.  2. Осіб, які мають статус біженця. Згідно із Законом № 359 від 26.08.1961 Туреччина приєдналася до Угоди про юридичний статус біженця від 28.07.1951 р., відповідно до ст. 7/2 якої щодо осіб, які мають статус біженця і які прожили на території держави 3 роки, принцип взаємності не застосовується.  3. Іноземні фізичні і юридичні особи, які здійснюють інвестування у сферу туризму. Відповідно до ст. 8/Е Закону про стимулювання туризму № 2634, при придбанні згаданими особами нерухомості в туристичних районах і центрах принцип взаємності і інші передбачені законодавством обмеження щодо іноземців не застосовуються. Обмеження щодо придбання нерухомості іноземними громадянами: 1. Закон № 2565 “Про закриті військові райони та зони безпеки” передбачає, що продаж, передача у користування, здача в оренду іноземним фізичним і юридичним особам об’єктів нерухомого майна, розміщеного у військових закритих зонах і зонах безпеки, не допускається. 2. Ст. 35 Закону про власність № 2644 передбачає, що для придбання іноземними фізичними особами нерухомого майна площею понад 30 га необхідний дозвіл Кабінету міністрів. Виняток становить нерухоме майно, отримане через заповіт. ? - Максимальна загальна площа нерухомого майна, яка може бути придбана іноземною фізичною особою або взята в оренду не повинна бути більшою 25.000 м2 (2,5 га) по всій території Туреччини. Однак чинним законодавством передбачено, що Кабінет міністрів може підняти цю величину до 300.000 м2. Крім того, законодавством введено додаткове обмеження: в кожній провінції іноземним громадянам може належати не більше 0,005 від всієї її площі. 3. Ст. 87 Закону про село № 442 відмінена. Тепер іноземні громадяни можуть купувати у власність нерухомість не тільки у міській зоні (муніципалітетах), але й в сільській місцевості. 4. Іноземцям може бути продано тільки та нерухомість, яка зареєстрована у земельному кадастрі як житло або робоче місце (офісні приміщення, готель, фабрика).  5. Громадяни України можуть купувати в Туреччині тільки споруди, а не незабудовані ділянки. Юридичні організації можуть купувати нерухомість тільки якщо вони комерційні структури. Не можуть купувати нерухомість некомерційні громадські фонди, асоціації, державні установи. Заповіт, складений і засвідчений в Україні необхідно перекласти на турецьку мову і він буде мати юридичну силу на території Туреччини. Якщо заповіту немає, то в силу вступає прийняте у Туреччині заповітне право. Витрати при купівлі нерухомості та на її утримання 1. Вартість подачі заяви. 150 євро – це сума за обслуговування, оплата за документальні процедури під час звернення у військові органи, за карту, переклад паспорту і надання необхідної інформації. Вартість оформлення дозволу іноземного громадянина (50-100 євро). 2. Вартість оформлення дозволу на проживання на 6 місяців – до 200 євро. 3. Згідно положення про агентства з продажу нерухомості агент стягує комісію з продавця в розмірі 3 % від вартості об’єкту + ПДВ і з покупця в розмірі 3 % від вартості об’єкту + ПДВ. (300-1.000 євро). Якщо для складання попереднього договору потрібне нотаріальне засвідчення, то 1 % від реальної вартості сплачується покупцем у якості нотаріального податку. 4. Податок на купівлю-продаж у розмірі 3 % від заявленої вартості об’єкта нерухомого майна. (300-1.000 євро). 5. Кадастровий збір при отриманні ТАПУ – 30-100 євро. 6. Вартість оплати послуг перекладача. 50-100 євро – під час передачі документів на право власності необхідна присутність перекладача, для того, щоб забезпечити впевненість у підтвердженні покупцем його намірів. 7. Нотаріальний і гербовий збір – 300 євро. 8. Податок у фонд усунення наслідків землетрусів. 9. Податок у фонд підтримки державних установ та шкіл. 10. Інші внески. 11. Додаткові витрати, які виникають після оформлення передачі права власності на покупця: Переклад договору про електропостачання – 60-100 євро. Переклад договору про водопостачання – 95-160 євро. Абоненство на цифрове телебачення TV-Digiturk – біля 100 євро. Телефон (для отримання телефонної лінії необхідно мати дозвіл на проживання) – біля 10 євро. У новобудовах сплачується дозвіл на проживання в конкретній квартирі чи будинку на конкретного власника ТАПУ – 500-800 євро. Щорічні податки: 1. Адміністративний податок, який сплачується 1 раз в рік – 0,1% від вартості об’єкту нерухомості, яка встановлена на відповідний рік. 2. Податок на некомерційну нерухомість – 0,2 %.  3. Податок на комерційну нерухомість – 0,4 %. 4. Податок на земельну ділянку, яка немає дозволу на будівництво – 0,2 %. 5. Податок на земельну ділянку, яка має дозвіл на будівництво – 0,4 %. Витрати на обслуговування: 1. Сервіс, який включає в себе утримання в порядку житлових комплексів, будинків і території: догляд за садом, басейном, під’їздами, підтримка в робочому стані ліфтів, генератора, прибирання сміття, охорона. Щомісячна вартість сервісу – 10-150 євро. 2. Комунальні послуги. Електроенергія: 17:00-22:00 – 0,11 євро/кВт; 22:00-06:00 – 0,03 євро/кВт; 06:00-17:00 – 0,06 євро/кВт. Вода: від 1 м3 до 20 м3 – 0,32 євро; від 21 м3 до 40 м3 – 0,48 євро; від 41 м3 і більше – 0,87 євро. Газ в Туреччині використовується, як правило, у балонах. Вартість балона ємністю 8 літрів – 12-15 євро. Страхування житла у Туреччині не обов’язкове, за винятком, якщо нерухомість купляється за іпотечним кредитом. ТАПУ ТАПУ – сертифікат на право власності на нерухомість. Згідно законодавства Туреччини, ТАПУ є єдиним документом, що засвідчує право власності на певний об’єкт нерухомості. В цьому документі зазначається тип і адреса нерухомості, дата придбання, доля пайової власності на землю, де розміщена нерухомість, а також вартість об’єкту (ця сума використовується при розрахунку щорічного податку на нерухомість, а також виплачується державою у випадку настання страхового випадку). Вартість може відрізнятися від реальної ціни купівлі в декілька разів, що вигідно при сплаті податку, але зменшує виплати державного страхування. ТАПУ є єдиним документом, який підтверджує передачу права власності і одноособове володіння нерухомості покупцем.  1. Адреса земельної ділянки, на якій розміщена придбана нерухомість. 2. Фотографія паспортного формату (при оформлені необхідно мати 4 фото). 3. Інформація про реєстрацію земельної ділянки в кадастровому управлінні. 4. Стан земельної ділянки (із інформації кадастрового управління). 5. Площа землі, яка належить новому власнику (пропорційно до розміру придбаного житла). 6. Стан нерухомості, яка належить новому власнику (власність/оренда). 7. Вартість придбаної нерухомості. 8. Інформація про попереднього власника (-х). 9. Інформація про нового власника (-х). 10. Дата придбання даної нерухомості попереднім власником. 11. Новий серійний номер ТАПУ (змінюється при кожній передачі права власності). 12. Реєстраційні дані нового документа ТАПУ. 13. Дата придбання даної нерухомості новим власником. 14. Підпис уповноваженої особи і печатка кадастрового управління. Оренда нерухомості Здавати нерухомість в оренду в Туреччині можна як самостійно, так і через агентства нерухомості. Всі витрати по оплаті комунальних послуг і телефону сплачує орендар.  Якщо покупець планує здавати нерухомість в оренду, то він повинен ретельно вивчити ринок оренди нерухомості, а також специфіку міста, в якому купуєте нерухомість. В місті є ділові, спальні і туристичні райони. Взимку середню квартиру можна здати в оренду за 200-400 євро, влітку орендна плата зросте до 1500 євро в місяць. Іпотечне кредитування Закон про іпотечне кредитування іноземних громадян, який був прийнятий 6 березня 2007 р. передбачає, що будь-який іноземний громадянин може отримати кредит на купівлю в Туреччині нерухомості на термін від 5 до 20 років в сумі до 65 % від ринкової вартості нерухомості. Вартість її не повинна бути менше 30.000 євро і більше 500.000 євро. Оформити іпотеку в Туреччині можна в Анталії, Аланії, Бодрумі, Датчі, Дідімі, Кушадасах, Махмутларі, Муглі, Стамбулі, Фетхії на нерухомість, що розміщена у цих містах. Мінімальна і максимальна ставка іпотечного кредитування в турецьких банках – 6,1-7,2 % в місяць залежно від кредитної валюти та умов кредитування. Кредит надається особам віком від 24 до 75 років на термін від 3 місяців до 20 років. Об’єктами кредитування є добудовані об’єкти некомерційної нерухомості не старші 20 років, які мають технічний паспорт. Для оформлення кредиту необхідно такі документи: 1. Договір, укладений з продавцем про купівлю житла. 2. Дозвіл на проживання (отримується в поліції, куди необхідно надати договір про купівлю нерухомості та копію документу, що посвідчує право власності продавця на житло). 3. Технічний паспорт споруди (іскан). 4. Податковий номер (отримується в податковій інспекції). 5. Довідку про доходи. 6. Копія паспорту позичальника.